Експерти докладно проаналізували питання щодо мобільності, транспорту та маятникової міграції. Соціологічне дослідження «Думки і погляди населення Львівської агломерації» проводив у лютому-березні Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні». Загалом в рамках дослідження було проведено 3016 інтерв’ю з респондентами та респондентками, зокрема 752 інтерв’ю були проведені у Львівській громаді, 2264 – в інших 18 громадах (124-129 залежно від громади). Опитування проводилося методом особистих інтерв’ю з респондентами в домогосподарствах, де вони проживають.
Отож, за результатами опитувань, загалом 68% мешканців сусідніх громад відвідували Львів за останні 3 місяці. Найпопулярніший спосіб добирання до Львова (для 32% пасажирів) – автобус/маршрутка, на другому місці автомобілі – як водій або як пасажир машини (57%). Іншими способами користуються не більше 3.5% респондентів. Цікаво, що 17% респондентів частіше їздили би велосипедом до м. Львова, якби було збудовано безпечну велосипедну інфраструктуру. Основні причини відвідувати Львів – купівля непродовольчих товарів (54%), продуктів (44%), робота (39%), власне дозвілля (32%).
Якщо ж узяти потоки транспорту від центру майбутньої агломерації до периферії, то серед мешканців Львівської громади 50% відвідували сусідні громади – переважно нерегулярно або епізодично. Мешканці Львівської громади здебільшого добираються до сусідніх громад на авто: 61% як водії і як пасажири. Для більшості респондентів причина поїздки до сусідніх громад – відвідування родичів (54%). Якщо ж говорити про велосипедний рух, то зі Львова готові їхати у разі наявності безпечної велосипедної інфраструктури 39% респондентів.
«Мешканці Львова їздять значно менше – аніж мешканці з агломерації. Чим далі людина живе, тим рідше їздить до центру. Власне одним із аспектів агломерації є те, наскільки вона пов’язана транспортно з містом-центром. Частина співпраці – це про транспорт, можливості переміщення», – коментує результати дослідження консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Ігор Могила. І додає: дослідження є підставою приймати гіпотези і стратегії для подальших кроків (як-от проєктів типу «Сіті-експрес»). Транспортна частина соціологічного дослідження також підкреслює істотний ріст підтримки співробітництва за два роки у Львівській і Київській агломераціях, повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький: «Ми раді бачити, що дані соціопитувань лягають в основу policy making. І це не просто певні ухвалені рішення, це консультування з громадськістю. Чудово, що на регіональному рівні беруть до уваги думки та погляди населення».
Кінцева мета досліджень – вивчення громадської думки і написання документа, який допоможе агломерації подолати найбільші виклики та проблеми, розповідає консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Мирослав Кошелюк: «У світовій агломераційній практиці перше, що обговорюють, це транспорт. В 80% випадків співпраця межи громадами стартує для вирішення цього вузла проблем. Після закінчення війни, в мирний час усе буде відновлюватися і розвиватися. Виявити поточну поведінку і зрозуміти потенціал змін допомагає соціологія. Бажання громад до співпраці – головне. Адже агломерації формують не в один момент, це 20-30 років».
Після опрацювання результатів досліджень Київського міжнародного інституту соціології експерти спільно із представниками громад та влади регіону найближчим часом напрацьовуватимуть конкретні спільні рішення щодо транспорту. Зокрема є розуміння для створення велосипедних маршрутів у рамках Львівської агломерації. Ідуть робочі наради щодо стикування електронного квитка у місті і на приміських поїздках. Дуже доречним зараз буде для усіх громад (і мабуть не тільки в Львівській агломерації) оптимізація проїзду пільговиків, зокрема і ветеранів, яких на жаль буде після війни чимало.
Нагадаємо, що триває розробка Стратегії Львівської агломерації. Усе почали наприкінці осені минулого року, коли було прийняте відповідне розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького. 17 громад включно з Львівською зголосились прийняти участь у такій спільній роботі. Це переважно громади, які межують зі Львовом або тісно пов’язані з ним економічними та соціокультурними зв’язками і розташовані на відстані до 30 км від обласного центра. Нещодавно до них доєдналась ще одна, Бібрська; А у дослідженні додатково вивчили також і Новояворівську громаду. Уже відбулись засідання робочих груп за участі представників громад і за підтримки фахівців програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».
